субітник

субітник
-а, ч., заст.
1) Той, кого карали по суботах.
2) Поминальна книга, синодик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "субітник" в других словарях:

  • Мощёная — Село Мощёная укр. Мощена, Moszczana Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»